У переддень 85-х роковин Голодомору в Україні та вшанування мільйонів жертв, закатованих голодом, відбулося засідання «Клубу українсько-норвезького партнерства».

У переддень 85-х роковин Голодомору в Україні та вшанування мільйонів жертв, закатованих голодом, відбулося засідання «Клубу українсько-норвезького партнерства».

Мало яка з країн Європи, що здобули державну незалежність у ХХ ст., була до нас, українців, прихильна так, як Норвегія. Імена двох видатних діячів Норвегії – Фрітьйофа Нансена (норв. Fridtjof Nansen) та Йогана Людвіґа Мовінкеля (норв. Johan Ludwig Mowinckel) пов’язані  з допомогою Україні в роки Голодоморів. В експозиції «Клубу українсько-норвезького партнерства» розміщені інформаційні стенди про цих особистостей. Для багатьох ім'я Нансена пов'язане, у першу чергу, з легендарними науковими експедиціями в суворі високі широти нашої планети. Не менш яскрава сторінка його біографії – активна участь у порятунку голодуючих громадян України в 1921–1922 рр. Саме Фрітьйоф Нансен відіграв вирішальну роль у справі офіційного визнання факту голоду радянською владою й міжнародною спільнотою. Українська нація має з покоління в покоління передавати світлу пам’ять про людину, котра самовіддано порятувала від фізичної загибелі десятки тисяч дорослих та дитячих життів – про це говорили курсанти під час засідання «Клубу».

Гуманістичні традиції Ф. Нансена вплинули на діяльність прем’єр-міністра Норвегії Йогана Людвіга Мовінкеля, який головував на засіданні 76-ї сесії Ради Ліги Націй у вересні 1933 р. Норвезький політик не лише сповістив світ про гуманітарну катастрофу в Україні, а й закликав європейські уряди та громадські організації допомогти вмираючому населенню. 6 жовтня 1933 р. Й.Л.Мовінкель передав вагоме досьє про голод в Україні Голові Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Президія цієї Міжнародної організації звернулася до радянського уряду з проханням дати згоду на надання допомоги голодуючим в Україні. З Москви надійшла різка відповідь, що допомоги не потрібно, бо немає голоду.

У  теперішній час громадськість України виявляє належну вдячність видатним норвежцям, які прийшли нашому народові на допомогу, аби співвітчизники й нащадки Нансена та Мовінкеля відчули нашу повагу, нашу пам’ять про цих норвезьких велетнів духу, прихильників України. Бо пам’ять суспільства, спогади про власне минуле і вдячність друзям за безкорисливу допомогу не менш визначальні  в його житті, ніж мрії про майбутнє.

Ірина Романько